- вегетативний
- [веигеитати/ўнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вегетативний — а, е, біол. 1) Пов язаний з ростом і живленням рослинних і тваринних організмів. 2) перен. Позбавлений суспільних інтересів; обивательський. 3) Стос. до способу розмноження у нестатевий спосіб. •• Вегетати/вне розмно/ження біол. розмноження… … Український тлумачний словник
вегетативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
судинно-вегетативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вегетативно — Присл. до вегетативний … Український тлумачний словник
вегетоневроз — у, ч., мед. Вегетативний невроз (див. невроз) … Український тлумачний словник